Основним документом, на якому базуються принципи споживчої політики, є Керівні принципи для захисту інтересів споживачів, які були прийняті Генеральною Асамблеєю ООН у квітні 1985 року.
Означені принципи було закріплено в Україні профільним Законом «Про захист прав споживачів» та іншими нормативно-правовими актами.
Закон «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Діяльність органів захисту споживачів спрямована на упередження і запобігання порушень у сфері захисту прав споживачів, недопущення проникнення неякісних і небезпечних товарів на споживчий ринок, захист прав споживачів у випадку придбання неякісних товарів та послуг.
Повноваження щодо контролю за додержанням суб’єктами господарювання законодавства про захист прав споживачів визначені статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів», які, зокрема, передбачають право:
- Давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
- Перевіряти додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб’єктів;
- Відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи;
- Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону;
- Забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:
- Яка підлягає обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності;
- Неправильно маркованих харчових продуктів або непридатних харчових продуктів;
- Яка є фальсифікованою;
- Приймати рішення про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища та про тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;
- Накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні та адміністративно - господарські стягнення.