23 березня у Державній регуляторній службі України відбулися консультації за участі громадськості, представників бізнес-середовища та державних органів, що безпосередньо відносяться до повноважень Держпродспоживслужби.
Серед присутніх: Голова ДРС Ксенія Ляпіна, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, а також інші представники ДРС, Держпродспоживслужби, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, бізнес-асоціацій та громадськості.
Підприємці, представники громадськості та бізнес-асоціацій, під час зустрічі, мали змогу поспілкуватися з посадовцями та обговорити питання, які найбільше турбують бізнес.
З переліком питань, які обговорювалися у ході громадських консультацій, можна ознайомитися нижче.
Роз’яснення Державної регуляторної служби України
Чи затверджені форма та порядок надання погодження на проведення планового та позапланового заходу державного нагляду (контролю)?
Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 20.01.2017 № 56/5 затверджено форму та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.
Зазначений порядок набув чинності 28.02.2017.
Затвердження форми та порядку надання погодження на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) законодавством не передбачено.
Чи затверджено Кабміном нову Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)?
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 затверджено:
– Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);
– Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено затвердження нових методик.
Державною регуляторною службою України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України, яким вносяться зміни до методик з метою приведення їх у відповідність до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Зазначений проект 17.02.2017 направлено до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для внесення в установленому порядку до Кабінету Міністрів України.
До якого ступеню ризику відносяться підприємства хлібопекарської галузі?
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2013 № 191 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю).
Кабінетом Міністрів встановлено, що критерії підлягають перегляду не рідше одного разу на три роки. Відповідно, згадані вище критерії є застарілими та підлягають перегляду.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» функції із здійснення державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Враховуючи зазначене, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів необхідно розробити та подати Кабінету Міністрів України критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Чи визначено органом державного нагляду (контролю) перелік питань для здійснення планових заходів (далі – перелік питань) залежно від ступеня ризику (затвердженого наказом органу державного нагляду)? Чи розроблені чек-листи перевірок?
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
– залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.
– уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.08.2013 № 503 затверджено:
– перелік питань для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства, зокрема дотримання суб’єктами господарювання вимог технічного регламенту зернового складу у процесі зберігання зерна та продуктів його переробки;
– уніфіковану форму акта перевірки дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства для Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів, в якій містяться питання, зокрема, щодо технічного регламенту зернового складу у процесі зберігання зерна та продуктів його переробки.
Зазначені переліки питань не визначено залежно від ступеня ризику.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» функції із здійснення державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Враховуючи зазначене, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів необхідно:
– визначити та затвердити перелік питань для здійснення планових заходів залежно від ступеня ризику;
– затвердити уніфіковані форми актів з переліком питань залежно від ступеня ризику та оприлюднити на власному офіційному веб-сайті.
Роз’яснення Держпродспоживслужби
Здійснення заходів державного нагляду (контролю) – планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якого позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби. «Однак ані захист прав споживачів, ані безпечність продуктів харчової продукції під обмеження закону про особливості здійснення нагляду і контролю не потрапляють. Отже питання в цих сферах про погодження на планові і позапланові перевірки не стоїть», – пояснила Ксенія Ляпіна.
Спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 20.01.2017 № 56/5 затверджено форму та Порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. «Зараз ми вже публікуємо погодження на перевірки і відмови на їх проведення. Рішення приймаються у форматі дорадчої ради», – додала Ксенія Ляпіна.
Наразі, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливо через законодавчі зміни зробити можливість ефективного контролю та запровадити інструменти, які мінімізують корупцію. Тому важливим тут є ухвалення Проекту закону «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» №0906. Ним передбачені перевірки без попереджень, якщо на ринок може потрапити небезпечна харчова продукція, а також планові перевірки в рамках довгострокових планів контролю, за винятком, наприклад, запровадження системи HACCP. У цьому випадку підприємству треба дати час підготувати документи. Але якщо є підозра, що на ринок випускається небезпечна продукція, логічно, що перевірка має проводитися без попередження.
«Ухвалення законопроекту 0906 в інтересах громадян. Це не наші примхи, а зобов’язання адаптувати українське законодавство відповідно до європейського, згідно до Угоди про асоціацію. Ухвалення законопроекту в цілому дозволить визнати систему гарантування безпечності та якості харчових продуктів України еквівалентною системі контролю Європейського Союзу, покращить умови для здійснення експортно-імпортних операцій з харчовими продуктами, тваринами, кормами. Без прийняття даного законопроекту буде ускладнено процес імплементації положень законодавства ЄС, що, в свою чергу, може вплинути на імідж нашої держави в аспекті адаптації законодавства нашої держави у сфері застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Крім того, прийняття законопроекту спростить процедуру виходу товарів українських виробників на ринки ЄС. Якщо не ухвалять 0906 – це матиме політичні наслідки. Це буде чітким сигналом, що Україна не здатна виконувати міжнародні зобов’язання», – додав Володимир Лапа.
Порядок проведення державної реєстрації потужностей. Ким ведеться реєстр підприємств, що виробляють харчову продукцію, порядок отримання інформації щодо операторів ринку харчової продукції.
Як пояснив учасникам зустрічі Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, процедуру державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, визначено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 382/28512.
Для внесення потужностей, які підлягають державній реєстрації, до реєстру потужностей операторів ринку (державний реєстр потужностей) оператори ринку подають територіальному органу Держпродспоживслужби (управління ДПСС в районі, місті заяву (форма її затверджена цим же наказом) за місцем знаходженням потужностей.
Державна реєстрація потужностей являється не дозвільною процедурою, а є формою обліку операторів ринку, здійснюється протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію, про що компетентний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів) повідомляє оператора ринку протягом п’яти робочих днів після проведення реєстрації.
На практиці Держпродспоживслужба намагається це робити у значно швидші строки.
«За час дії нових умов реєстрації потужностей операторів ринку до Держпродспоживслужби звернулося та зареєстровано у Державному реєстрі потужностей понад 142 тис. операторів. Станом на сьогодні видано майже 7,6 тис. експлуатаційних дозволів. Із цієї кількості 6,6 тис. – експлуатаційні дозволи, видані Держветфітослужбою до 2015 року, 990 – дозволи, видані Держпродспоживслужбою у 2016 і 2017 роках, у тому числі у поточному році видано 906 експлуатаційних дозволів. В останній період динаміка звернення і внесення даних у відповідні реєстри пришвидшилася, що свідчить про те, що робота з суб’єктами господарювання ведеться», – зазначив Володимир Лапа.
Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей
За інформацією Володимира Лапи, згідно з порядком затвердження експортних потужностей (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 38 «Про затвердження Порядку затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 за № 381/28511) обов’язковому затвердженню підлягають потужності операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів до країн, які вимагають підтвердження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, відповідності процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства країни призначення.
Імпорт харчових продуктів. Вимоги щодо безпечності та до супровідних документів
Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.
Щодо контролю об’єктів санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, вивозяться (пересилаються) з неї та транспортуються територією України, то такий контроль відповідно до ст. 63 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» здійснюється за рахунок операторів ринку.
Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів закликає країни в складі Світової організації торгівлі засновувати свої санітарні заходи на міжнародних нормах і рекомендаціях, якщо вони є.
Так, відповідно до положень Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії підписаної Україною 12 березня 1993 року, дія якої серед іншого, розповсюджується на харчові продукти, використовуються єдині Правила державного ветеринарного нагляду під час міжнародних та міждержавних перевезень тваринницьких вантажів. Правила є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади держав-учасниць СНД, органами виконавчої влади адміністративних територій держав-учасниць СНД, органами місцевого самоврядування, юридичними особами будь-якої організаційно-правової форми, громадянами, в тому числі індивідуальними підприємцями, діяльність яких пов’язана з перевезеннями підконтрольних державному ветеринарному нагляду вантажів (далі – підконтрольні вантажі) всіма видами транспорту і регулюють питання безпеки у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження, кормів і кормових добавок ветеринарним правилам на всіх етапах їх виробництва, переробки, зберігання, транспортування та реалізації.
Аналогічні вимоги встановлені в законодавстві країн ЄС.
Таким чином, при вивезенні за межі України підконтрольних вантажів, у тому числі харчових продуктів, регіональними ветслужбами здійснюється державний контроль, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на перевірку відповідності законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та визначення відповідності об’єктів контролю вимогам вітчизняного та міжнародного законодавства. Зазначений контроль передбачає здійснення ветеринарно-санітарного огляду об’єктів, інспектування стану транспортних засобів та інших необхідних дій.
Крім того, поняття державного контролю за своїм змістом є широким і охоплює такі дії як нагляд, інспектування, схвалення, аудит, моніторинг, огляд, відбір зразків та їх дослідження (випробування) та інші подібні дії, перелік яких не є вичерпним, а тому визначити всі дії, які підпадають під поняття державного контролю в одному нормативно-правовому акті неможливо.
Згідно з ч.7 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» документом, який повинен супроводжувати об’єкти санітарних заходів (харчові продукти) в обігу, крім випадків, передбачених цим Законом України, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що повинні супроводжувати харчові продукти в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Порядок та форма відбору зразків продукції
Порядок та форма відбору зразків продукції затверджено такими нормативно-правовими актами:
у галузі ветеринарної медицини: постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. № 833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень»;
у галузі карантину рослин: постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705 «Про деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин», якою затверджено Порядок проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів регулювання, який визначає процедуру відбору зразків об’єктів регулювання, шкідливих та регульованих шкідливих організмів;
ДСТУ 3355-96 «Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи», що є чинним від 01.07.1997;
у галузі захисту прав споживачів: постанова Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 р. № 215 “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”, якою затверджено Порядок відбору у суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості;
у галузі санітарно-епідеміологічного благополуччя: державні стандарти України в залежності від виду продукції.
Законність відбору зразків мережею та проведення випробувань за рахунок операторів ринку
Відбір зразків мережею та проведення випробувань за рахунок операторів ринку передбачено:
у галузі ветеринарної медицини: наказом Мінагрополітики від 13 лютого 2013 р. № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» із змінами;
у галузі карантину рослин: постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1348 «Деякі питання надання послуг Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління»;
у галузі санітарно-епідеміологічного благополуччя: постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», а також постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. № 1544 від 15 жовтня 2002 р. «Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату».
Якими документами повинна супроводжуватися харчова продукція?
Згідно з ч. 7 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» документом, який повинен супроводжувати об’єкти санітарних заходів (харчові продукти) в обігу, крім випадків, передбачених цим Законом України, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що повинні супроводжувати харчові продукти в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Видача висновків санітарно-епідеміологічної експертизи
Як повідомив Володимир Лапа, 23 березня у Держпродспоживслужбі запрацювала система документообігу, яка дозволить відстежувати рух документів, а особливо висновків санатірно-епідеміологічної експертизи, щодо яких періодично виникали питання. Наразі час опрацювання висновків суттєво скоротився і процес увійшов в нормальне продуктивне русло. «Раніше траплялося, що ці документи опрацьовувалися до місяця, а тепер час скоротився в середньому до тижня, але ми й надалі продовжуємо працювати над оптимізацією цього режиму», – підкреслив Володимир Лапа. Він додав, що зараз в Міністерстві юстиції перебуває проект постанови Кабінету Міністрів України, відповідно до якої право підпису матимуть керівники територіальних органів Держпродспоживслужби.
Крім того, станом на сьогодні на погодженні в ЦОВВ знаходиться проект урядової постанови про перелік видів продукції, які не підлягають санітарно-епідеміологічній експертизі.
Якими документами і як керуватись щодо нормування харчових добавок, контамінантів, ароматизаторів, допоміжних матеріалів? Чи затверджено методи офіційного контролю за наявністю контамінантів, харчових добавок, залишків пестицидів та ветпрепаратів?
Ст. 6 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, здійснює державну реєстрацію та веде державні реєстри новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв та затверджує показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів, гігієнічні вимоги до об’єктів санітарних заходів.
Відповідно до ст. 11 Закону дослідження (випробування) об’єктів санітарних заходів для цілей державного контролю проводиться уповноваженими лабораторіями. Для цілей державного контролю використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені національними стандартами України. У разі обґрунтування неможливості застосування таких стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями або законодавством Європейського Союзу.
Наразі наказом Мінагрополітики від 19.10.2015 № 397 затверджено Перелік референс-методик відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що повинні застосовуватись в арбітражних дослідженнях об’єктів санітарних заходів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за № 1592/28037.
Голова Держпродспоживслужби також пояснив учасникам зустрічі, що затвердження переліку харчових добавок, як і реєстрація дезінфікуючих засобів, відноситься до компетенції Міністерства охорони здоров’я України. У свою чергу Голова ДРС пообіцяла підняти це питання перед профільним Міністром охорони здоров’я.
Відбулись законодавчі зміни проведення лабораторного контролю на підприємствах. Чи потрібна атестація виробничих лабораторій?
Відповідно до статті 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» харчові продукти, які перебувають в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Згідно з Вимогами щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР), затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.10.2012 за № 1704/22016 (із змінами), оператор ринку аналізує небезпечні фактори на всіх етапах технологічного процесу, на яких, незважаючи на впроваджені заходи з контролю, ризик перевищення небезпечних факторів допустимого рівня залишається значним (комбінація ймовірності виникнення та потенційного негативного впливу на здоров’я споживачів). Періодичність і вид аналізів ґрунтуються на оцінці ризику.
При складанні графіків планово-виробничого контролю за показниками безпечності оператори ринку можуть застосовувати Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № 16, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2004 р. за № 549/9148.
Також розроблені Методичні рекомендації для здійснення виробничого контролю на харчових та переробних підприємствах України за вмістом токсичних елементів, пестицидів, нітратів, N-нітрозамінів, гістаміну, мікотоксинів, радіонуклідів, антибіотиків, гормональних препаратів, діоксинів, генетично модифікованих організмів, мікробіологічних та паразитологічних організмів тощо у харчових продуктах.
Документом представлена рекомендована періодичність контролю за контамінантами хімічної і біологічної природи в харчових продуктах та методи їх визначення, оскільки оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
Враховуючи зазначене та результати аналізу небезпечних факторів на всіх етапах технологічного процесу, оператор ринку встановлює періодичність проведення лабораторних досліджень (випробувань) за показниками безпечності харчових продуктів.
Разом з тим при застосуванні плану контролю безпечності харчових продуктів на підприємствах за результатами оцінки ризику, повинні вживатися заходи щодо управління ризиками та, у разі виникнення небезпечних факторів, підлягати відповідному корегуванню.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до сфери законодавчо регульованої метрології належать контроль якості та безпечності харчових продуктів. У ст. 22 Закону зазначено, що під час метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, у суб’єктів господарювання проводиться перевірка щодо:
стану та дотримання правил застосування засобів вимірювальної техніки;
додержання вимог до періодичної повірки засобів вимірювальної техніки;
застосування дозволених одиниць вимірювання під час експлуатації засобів вимірювальної техніки.
Державна реєстрація ТУ
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, питання реєстрації ТУ та змін до них не належить до повноважень Держпродспоживслужби.
Станом на сьогодні положення законодавства, якими була передбачена державна реєстрація ТУ на продукцію та змін до них, скасовано.
Консультативну та методологічну допомогу з розроблення та перевіряння ТУ на замовлення суб’єктів господарювання можуть надавати державні підприємства, що належать до сфери управління Мінекономрозвитку.
Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються) розміщена на сайті Мінекономрозвитку, з повідомленням щодо скасування державної реєстрації технічних умов на продукцію та змінами до них можна ознайомитися ТУТ.
Стан впровадження пілотного проекту відеофіксації перевірок Головним управлінням Держпродспоживслужби в м.Києві.
Відповідно до ч.8 ст. 4 Закону України від 05 квітня 2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
З метою реалізації пункту 18 розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року № 803, що передбачає впровадження процедури відеофіксації під час здійснення заходів державного контролю (нагляду), Головою Держпродспоживслужби підписано наказ про утворення робочої групи, яка буде координувати та оцінювати впровадження зазначеної процедури в рамках пілотного проекту.
Пілотний проект буде реалізовано на баз і Київської області на рівні Головного управління та районних/міських управлінь. Реалізація проекту контролюється з боку Мініагрополітики, урядово-громадськими організаціями тощо.
У м. Києві пілотний проект стартував 15 березня. Відтепер у столиці інспектори Держпродспоживслужби виходять на перевірки із засобами відеофіксації, які призначені для запису, зберігання та відтворення відеоінформації. Аналогічними, наприклад, користуються представники Національної поліції України. Весь процес перевірки фіксуватиметься, відповідно до розроблених Методичних рекомендацій.
Пілотний проект реалізується в рамках налагодження тісної співпраці «підприємець – споживач – влада» та передбачає проведення процедури відеофіксації під час здійснення заходів державного контролю та нагляду, які відносяться до сфери повноважень Держпродспоживслужби. Проект реалізовуватиметься на базі Київської області та м. Києва. Станом на сьогодні Головне управління Держпродспоживслужби вже приступило до його впровадження.
Реалізація вказаного дасть змогу отримати об’єктивні докази процедури та результатів проведення заходів державного контролю. Запровадження даних заходів заплановано здійснити в рамках пілотного проекту в окремих областях України із подальшим запровадженням на всій території України.
Запровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема, в частині реєстрації джерел ГМО, а не продуктів, вироблених з них. Чи ведеться цей держреєстр?
Відповідно до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (далі – Закон про біобезпеку), Держпродспоживслужба здійснює державну реєстрацію ГМО джерел харчових продуктів, кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів; затверджує перелік відповідних методик детекції та ідентифікації ГМО; проводить моніторинг кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, отриманих з використанням ГМО, за критерієм наявності в них зареєстрованих ГМО джерел; уповноважує акредитовані лабораторії на проведення моніторингу кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, отриманих із використанням ГМО, за критерієм наявності в них зареєстрованих ГМО джерел.
У свою чергу, ст. 14 Закону про біобезпеку визначено перелік продукції, яка реєструється у державних реєстрах ГМО. Ветеринарні препарати, які містять ГМО або отримані з їх використанням, не передбачені у переліку продукції, що підлягає внесенню до державних реєстрів ГМО.
Ст. 63 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено, що ветеринарні препарати до початку їх обігу та використання в Україні проходять державну реєстрацію. Крім цього, порядок здійснення державної реєстрації ветеринарних препаратів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1349 «Про затвердження положень про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів», вимоги до реєстраційного досьє затверджені наказом Державного комітету ветеринарної медицини від 14.07.2008 р. № 133 «Про затвердження форм заяв, переліку матеріалів реєстраційного досьє та порядку його формування».
Отже, процедура та порядок державної реєстрації ветеринарних препаратів є врегульованими та здійснюються відповідно до положень Закону та прийнятих до його виконання підзаконних нормативно-правових актів. При цьому, відповідно до положень статті 63 Закону заявник несе відповідальність за недостовірну інформацію, надану у реєстраційному досьє, відповідно до законодавства.
Також звертаємо увагу на норми Картахенського протоколу з біологічної безпеки, які встановлюють міжнародний набір практичних правил і процедур для безпечного перевезення, оброблення та використання ГМО, з особливим зосередженням на регулюванні транскордонних переміщень живих модифікованих організмів, що можуть чинити несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття. Протокол декларує правила обробки та використання всіх живих змінених організмів, які можуть згубно впливати на здоров’я людини. Проте протоколом не передбачено реєстрацію імунобіологічних ветеринарних препаратів, які містять ГМО.
Слід зазначити, що усі живі вакцини це єдиний ексклюзивний промисловий штам, який є джерелом для виготовлення вакцин, він є неповторний та належить до власності виробника. Беручи до уваги зазначене та певну ймовірність витоку еталону для виготовлення вакцини, проведення державної реєстрації відповідно до Закону про біобезпеку, що регламентує порядок та процедуру реєстрації ветеринарних імунобіологічних засобів, які містять в своєму складі ГМО джерела, неможливе, оскільки ГМО джерела таких засобів становлять комерційну таємницю (захищається законодавством про авторські права).
Вважаємо, що наявність або відсутність ГМО джерел у ветеринарних препаратах має декларуватися заявником у відповідному реєстраційному досьє, яке подається для здійснення державної реєстрації ветеринарного препарату. При цьому, відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про ветеринарну медицину», заявник несе відповідальність за недостовірну інформацію, надану у реєстраційному досьє, відповідно до законодавства.
Тобто, чинне законодавство України, яке регулює порядок обігу ГМО та продукції, яка містить ГМО або отримана з використанням ГМО, містить значну кількість прогалин та правових колізій і потребує подальшого доопрацювання з врахуванням норм законодавства ЄС, зокрема, щодо реєстрації ГМО джерел кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів.
Наразі Держпродспоживслужба разом з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством екології та природокористування опрацювали проекти нормативно-правових актів щодо внесення змін до законодавства щодо регулює дані питання. Зокрема проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів та обігу, відстеження і маркування продуктів харчування, кормів та/або кормових добавок, вироблених з генетично модифікованих організмів» передбачено виключення положень про необхідність проходження державної реєстрації ГМО джерел ветеринарних препаратів, передбачених Законом про біобезпеку. Натомість наявність або відсутність ГМО джерел у ветеринарних препаратах має декларуватися заявником у відповідному реєстраційному досьє, яке подається для здійснення державної реєстрації ветеринарного препарату.
Щодо декларації виробника, сертифіката відповідності чи якісного посвідчення на харчові продукти
Оскільки конкретного документу, який оператор ринку повинен надавати іншому оператору харчового продукту (крім товарно-транспортної накладної), не визначено, таким документом може будь-який документ. Проте, завдяки цьому, оператор ринку повинен бути здатен встановити інших операторів ринку, які постачали йому харчові продукти, а також тих, кому він постачав, тобто принцип простежуваності «крок вперед крок назад» законодавством визначений. ДПСС діє в рамках діючого законодавства та не вимагає від операторів ринку документів, які відсутні в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України від 19.05.2011 № 3392.
Щодо вимог закону стосовно отримання на сировину документів за показниками безпеки
Згідно з ч. 7 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» документом, який повинен супроводжувати об’єкти санітарних заходів (харчові продукти) в обігу, крім випадків, передбачених цим Законом України, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що повинні супроводжувати харчові продукти в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Вимоги до внутрішньої простежуваності
Відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом «крок назад».
Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом «крок вперед».
Оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.
Необхідність впровадження системи HACCP на підприємствах
Система HACCP буде започаткована з 20 вересня цього року на усіх великих підприємствах, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження. Через рік вона стане обов’язковою для інших великих підприємств харчової промисловості потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). А ще через рік, 2019 році – це стосуватиметься і дрібних підприємств, які працюють у сфері харчової промисловості. Кінцева мета запровадження процедур – контроль ланцюгів харчової продукції, реалізація ключового європейського принципу контроль «від лану до столу», важливо, щоб система працювала на практиці.
За відсутності системи НАССР передбачена відповідальність операторів ринку статтею 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Це штраф для юридичних осіб у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб – підприємців – у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності.
Глянець