Важливим та ефективним методом боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, який дозволяє захистити рослини на ранніх стадіях розвитку, є протруєння насіння.
Перед початком посіву доцільно провести визначення посівних якостей насіння, а також - перевірити наявність у ньому патогену. Таке дослідження можна провести в ДУ "Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія", у відділі визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу (тел. 0432-46-45-19). За результатами фітопатологічного аналізу насіння можна підібрати оптимальний протруйник з цільовим направленням проти виявленого патогену.
На схожість насіння та розвиток рослини впливає багато факторів, в т.ч. й кліматичні умови, які не бувають однаковими. Характерними особливостями весняної посівної кампанії 2020 року була відсутність опадів та сильний вітер, що призводило до виникнення пилових буревіїв. Водночас, в окремих населених пунктах спостерігалися явища загибелі медоносних бджіл, які почали вилітати у пошуках корму, саме тоді почали активно квітнути мати-мачуха та кульбаба.
Деякі науковці пов’язали між собою посуху та сильний вітер - на їхню думку, коли пилова буря підіймала у повітря токсичні речовини з протруєного насіння, бджола, потрапляючи під цю хмару пилу, могла отруїтися або перенести отруєний пил на крильцях і лапках у вулик, однак, таке твердження ще потребує додаткового дослідження. Не виключено, що отруєння бджіл могли викликати й інші причини: порушення регламентів застосування ґрунтових гербіцидів, неякісні засоби захисту рослин або інші фактори, тим паче, що такого явища як загибель бджіл на час посіву не спостерігалось ні у попередні роки, ні на час посіву озимих зернових культур у 2020 році.
Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звертаються до аграріїв із проханням беззаперечного дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин, а саме:
- використовувати засоби захисту рослин у відповідності до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", дотримуючись відповідних норм та рекомендацій із застосування (п. 6.1.1 ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
- завчасно попереджувати населення про застосування пестицидів, у т.ч. ґрунтових гербіцидів (абз. 2 статті 37 Закону України "Про бджільництво");
- застосовувати засоби захисту рослин у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години (п. 7.1.3. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл);
- дотримуватись санітарних зон при застосуванні пестицидів (п 6.3.4. та 6.10.3. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
- дотримуватись правил поводження з протруєним насінням відповідно до Санітарних правил (п 6.7. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
- виставляти попереджувальні написи на оброблених пестицидами площах (п 6.1.7. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98).
Також, пасічники повинні зважати на початок сезону інтенсивного застосування пестицидів і агрохімікатів на сільськогосподарських угіддях, зокрема:
- на період обробки угідь пестицидами, бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату (п. 7.1.5. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл);
- розміщувати пасіки на земельних ділянках інших власників або користувачів лише за їх згодою (абз. 2 статті 15 Закону України "Про бджільництво"), рекомендуємо повідомляти аграрників у радіусі до 10 км від нового місця розташування пасіки про її нове місцезнаходження.
Найголовніший і найефективніший інструмент – заздалегідь проводити обговорення проблем щодо попередження отруєння бджіл між усіма сторонами: членами місцевої громади, пасічниками, одноосібними господарями (які використовують пестициди на свої присадибних ділянках, паях) та сільськогосподарськими підприємствами. Лише спільними зусиллями можна уникнути конфліктів та інших негативних явищ.
Глянець